Убрехатися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:31, 24 листопада 2015; Assavchuk.gi15 (обговорення • внесок)
Убреха́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Превраться, соврать. От же убрехався ти: не так діло було. Харьк. у.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 301.
ВБРЕХАТИСЯ (УБРЕХАТИСЯ), вбрешуся, вбрешешся, док. Сказати неправду в такій мірі або таким чином, що вона стає очевидною; забрехатися. «Вбрехався Гарун-паша! Казав: як побачать мене мужики, то попадають додолу мертвими. А вони стоять живісінькі!» — подумав Саіб (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 21).
Ілюстрації
|
|
|
|
