Мрійник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:45, 24 листопада 2015; Aishevchenko.uk14 (обговорення • внесок)
Мрійник, -ка, м. Мечтатель. Желех.
Сучасні словники
"Словопедія"
мрі́йник іменник чоловічого роду, істота МРІЙНИК фантазер, п. Дон-Кіхот. МРІЙНИК мечтатель
УКРЛІТ.ORG_Cловник
МРІ́ЙНИК, а, ч. Той, хто любить мріяти. — Ви не лише лірик, що не пише поезій, але ще мрійник, котрий, .може, й ніколи не віддавався свідомо мріям (Коб., III, 1956, 166); Все життя він був оптимістом і мрійником, але завжди вмів реально оцінювати обстановку (Дмит., Обпалені.., 1962, 14); // Той, хто в мріях відривається від реальної дійсності. Ходять по заводу чутки: лабораторний працівник з нього, мовляв, непоганий, але ж він.. — мрійник, фантазер
Ілюстрації
[Категорія:Мр]