Риляч

Риляч, -ча, -а,ч.Тварина з рилом,кабан.

Ілюстрації

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 567.
Словник української мови, тт. 1—11, Київ: «Наукова думка», 1970—1980.Том 4, 1974. — Стор. 16.
Великий тлумачний словник сучасної української мови 5-е видання: / Голов. ред. В. Т. Бусел, редактори-лексикографи: В. Т. Бусел, М. Д. Василега-Дерибас, О. В. Дмитрієв, Г. В. Латник, Г. В. Степенко. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — 1890 с.
Найповніший тлумачний словник української мови Н-О / Редкол. І.К.Білодід та ін., редактори тому: В.О. Винник, Л.А.Юрчук - К.:«Наукова думка», 1974 (с.:226)