Цвайка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:04, 24 листопада 2015; Y.rudnik (обговорення • внесок)
Цвайка, -ки, ж. Длинная жердь, которою плотовщикъ въ случаѣ надобности придерживаетъ плотъ у берега. Шух. I. 182. Вх. Зн. 77.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачний словник української мови (онлайн версія)
цвайка
-и, ж., зах.
Довга жердина, якою плотогон у разі необхідності притримував пліт коло берега.
Словопедія
(-и) ж.; шк. Двійка, незадовільна оцінка. Цвайка тобі на екзамені гарантована (Запис 1996). БСРЖ, 658.
■ Від нім. zwei - два.
Словозміна:
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | цва́йка | цва́йки |
| Родовий | цва́йки | цва́йок |
| Давальний | цва́йці | цва́йкам |
| Знахідний | цва́йку | цва́йки |
| Орудний | цва́йкою | цва́йками |
| Місцевий | на/у цва́йці | на/у цва́йках |
| Кличний | цва́йко | цва́йки |
Ілюстрації
|
|
|
