Новобранець

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:23, 23 листопада 2015; Dokozlitin.pi13 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Новобранець, -нця, м. Новобранець. Випровожала матусенька сина да у тиї новобранці. Лукаш. 72.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник НОВОБРА́НЕЦЬ, нця, чол. Людина, яку призивають або недавно призвали на військову службу. Рано-вранці новобранці Виходили за село (Тарас Шевченко, II, 1963, 15); Вояк, поставлений на варті, був простий селянин, новобранець (Іван Франко, II, 1950, 277); Лунали команди, зблискували погонами офіцери, сортуючи, муштруючи новобранців (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 430); * Образно. Новобранцям поезії і прози треба серцем прислухатися до щирих порад великої натхненниці і вчительки — Комуністичної партії (Вітчизна, 9, 1963, 155); * У порівняннях. [Люда:] Мене випроводили як новобранця — усією родиною (Сава Голованівський, Драми, 1958, 145).

НОВОБРА́НЕЦЬ (той, кого призивають або недавно призвали на військову службу); РЕ́КРУТ, НЕ́КРУТ розм. (у старій Росії); ПРИЗО́ВНИ́К (той, кого призивають на військову службу). Вояк, поставлений на варті, був простий селянин, новобранець (І. Франко); Олексієві пішов двадцятий, стояв він на черзі у некрути (П. Куліш); Родичі проводжали призовників у район, а потім до станції (М. Ю. Тарновський).

Ілюстрації

О.Г. Сластіон “Проводи на січ”
Новобранець приймає присягу

Див. також

Військовий

Новенький

Рядовий

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 435.

Всесвітній словник української мови

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник (1970—1980)