Добич
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:49, 23 листопада 2015; Cat97 (обговорення • внесок)
Добич, -чі, ж. 1) Добыча. Рудч. Ск. І. 145. Мкр. Г. 14. Ми з тобою, Лебеденьку, пили та гуляли, ми з тобою, Лебеденьку, одну добич мали. Чуб. V. 962. 2) Скотъ. Желех. Ум. Добиченька. Макс. (1849) 30.
