Річенька

Словник Грінченка

Річенька, річечка, -ки, ж. Ум. отъ річка.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови

РІ́ЧЕНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до ріка́ 1 і рі́чка. Під гаєм в’ється річенька… Як скло, вода блищить (Пісні та романси.., II, 1956, 126); Через річеньку, через болото, Подай рученьку, моє золото! (Укр.. лір. пісні, 1958, 138); Все, що видно оку, Снігом замело; Річеньку широку Кригою скуло (Граб., І, 1959, 319).

Ілюстрації

Медіа

Прислів`я та приказки про рід

Всі ріки до моря йдуть.

Глибока річка, як думка, йде спокійно.

Де ріки текли, там і будуть.

Добре річці з притоками.

І великі ріки впадають в море.

Коло річок колодязів не копають.

Не пхай ріки — вона сама пливе.

Одна ріка — проста вода, багато рік — море.

Сім літ морячив і море не бачив.

Хоч річка невеличка, а береги ламає.

Джерела та література

1. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 24.

2. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 578.