Робітниця

Робітниця, -ці, ж. Роботница. Батенько іде, хвалить мене: оддали дочку робітницю: по сім кіп жне. Чуб. V. 723. Ум. Робітничка, робітнонька. Зіронько вечірняя, то жесь освітила, а з дому домівнонькою, а з поля робітнонькою. Рк. Макс.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Робітни́ця, -і. Жін. До робітни́к. * Ха́тня робітниця – жінка, яка виконує всю хатню роботу в кого-небудь за наймом.

Ілюстрації

Див. також

Робітниця (газета)

«Робітни́ця» — комуністичний ілюстрований двотижневик, орган жіночої секції Товариства Українського Робітничо-Фармерського Дому. Виходив у Вінніпезі у 1924—1937 роках.

Редактори Мирослав Ірчан (1924–1929), М. Ленартович (1929–1933), П. Прокопчак.

«Робітниця» містила серед іншого твори письменників України і робітників-письменників Канади і США; мала дитячу сторінку.

Джерела та література

• Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.

• Великий тлумачний словник української мови / Упоряд. Т. В. Ковальова; Худож.-оформлювач Б. П. Бублик. – Харків; Фоліо, 2005. – 767 с. – (Б-ка держ. мови).