Робітниця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:30, 23 листопада 2015; Takonopatska.pi15 (обговорення • внесок)
Робітниця, -ці, ж. Роботница. Батенько іде, хвалить мене: оддали дочку робітницю: по сім кіп жне. Чуб. V. 723. Ум. Робітничка, робітнонька. Зіронько вечірняя, то жесь освітила, а з дому домівнонькою, а з поля робітнонькою. Рк. Макс.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Робітни́ця, -і. Жін. До робітни́к. * Ха́тня робітниця – жінка, яка виконує всю хатню роботу в кого-небудь за наймом.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
• Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
• Великий тлумачний словник української мови / Упоряд. Т. В. Ковальова; Худож.-оформлювач Б. П. Бублик. – Харків; Фоліо, 2005. – 767 с. – (Б-ка держ. мови).
