Ралити
РАЛИТИ, лю, лиш, недок., перех. і неперех., діал. Орати ралом упоперек ріллі. Починається весна. Василь стає у багатирів орати, ралити, сіяти (Нечуй-Левицький, I, 1956, 83). Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 446. ра́лити - дієслово недоконаного виду; орати впоперек ріллі; діал. Ви можете поставити посилання на це слово: <a href="http://slovopedia.org.ua/35/53408/178387.html">РАЛИТИ</a> матиме такий вигляд: РАЛИТИ <a href="http://slovopedia.org.ua/35/53408/178387.html">Що таке РАЛИТИ</a> матиме такий вигляд: Що таке РАЛИТИ Рало (Орало) — з часів первісних слов'ян назва дерев'яного плуга. Історія використання Доіндустріальна епоха
Давній єгиптянин із плугом, малюнок із поховальної камери Сеннедема Коли з'явилося сільське господарство, земля оброблялася вручну, або за допомогою мотик, вірогідно, вперше у Стародавньому Єгипті на м'яких родючих ґрунтах берегів Ніла, де щорічні припливи омолоджували ґрунт і полегшували його обробку. Щоб регулярно вирощувати зернові культури в менш родючих областях, нижчий шар ґрунту з поживними речовинами потрібно було підняти на поверхню.
Приручення волів у Месопотамії, можливо, вже у VI тисячолітті до н. е., дало людству достатню тягову силу, необхідну для розвитку знарядь для оранки. Найперші плуги мали дуже просту будову і являли собою раму (дишло), яке тримало в собі вертикально закріплений шматок дерева (леміш), який волочили крізь верхній шар ґрунту. Як леміш, так і дишель вироблялися з одного шматка дерева, про що свідчить, наприклад, сіракузька бронзова монета. Промислова революція
Конструкції плугів кінця 19 — початку 20 століття Сталеві плуги з'явилися в добу промислової революції. Вони були легшими і міцнішими тих, що виготовлялися із заліза або дерева. Перший сталевий плуг винайшов американський коваль Джон Дір в 1830-х роках. До того часу дишло, що кріпилося до упряжі тварин, було пристосоване так, що колесо в передній частині плуга котилося по землі. Перші сталеві плуги управлялися пішою людиною. Керуючий йшов услід за плугом, тримаючись за обидва руків'я, і регулював напрямок і глибину борозни. Він також часто керував рухом тварин, які тягнуть за собою плуг. Пізніше з'явилися плуги, де керуючий вже сидів на спеціальному сидінні на колесах, а плуг мав декілька лемешів.
Один кінь, як правило, може тягти лише плуг для однієї борозни на чистому і м'якому ґрунті. Для обробки більш важких ґрунтів потрібні два коні, один з яких йшов по борозні, а інший — по необробленій землі. Для плугів, що роблять дві і більше борозни, один або кілька коней мають йти по незораній землі, і навіть це дається їм насилу. Зазвичай таким коням дають десятихвилинний відпочинок кожні півгодини.
З появою парового трактора стало можливим використання його для оранки. У Європі урівноважені плуги на колесах тяглися дротяними канатами (як засіб передачі), керованими парою парових двигунів англійської інженера Джона Фоулера. У США твердий ґрунт рівнин дозволив пряме використання великих парових двигунів як тяглової сили. Часто бувало, що до десяти парових машин тягнули один великий плуг, що дозволяло зорати сотні акрів землі за день. Тільки парові машини могли рухати такі великі плуги. Коли з'явилися бензинові двигуни, вони не мали достатньої потужності як порівняти з паровою тягою.
