Рогач

Рогач, -ча, м. 1) Ухватъ. Чуб. II. 140. Нагодують калачем, та і в спину рогачем. Ном. 2) = Рогаль 1. Як не дасте калача, займем вола рогача. Чуб. ІІІ. 458. 3) = Олень. Вх. Пч. II. 6. 4) Жукъ-олень. Lucanus cervus. Вх. Пч. І. 6. Ум. Рогачик.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

РОГÁЧ, á, ч. 1. Довгий дерев’яний держак з двома металевими заокругленими ріжками на кінці, якими беруть і ставлять у піч або виймають з неї горщики, чавуни і т. ін. □ рогачи́лно, рогачик. 2. Самець-олень або інший самець з рогами (у 1 значення). 3. Жук, верхня щелепа якого має форму рога.

Рога́ч, á, ч. 1. Довгий дерев’яний держак з двома металевими заокругленими ріжками на кінці, якими беруть і ставлять у піч або виймають з неї горщики, чавуни і т. ін. 2. Самець-олень або інший самець з рогами (у 1 знач.). 3. Жук, верхня щелепа якого має форму рога. 4. Палиця з розвилкою на кінці.

Ілюстрації