Ранішній
Ранішній, -я, -є. Утренній. Черк. у. По під тим легеньким ранішнім туманом. О. 1861. XI. 14.
Зміст
Сучасні словники
1. Те саме, що ранковий. Пора була весняна, ранішнє сонце так любо світило, не пекло, а гріло (Панас Мирний, I, 1954, 72); Вже ранішні зорі згасають поволі, І пташка до праці нам знак подає (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 301); Місто, здавалося, ще не прокинулося від ранішнього солодкого сну (Олекса Десняк, Вибр., 1947, 275); Ранішня прохолода була досить відчутна (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 14); Защібуючи на ході білу ранішню блузу, вона тихо і наче з страхом поспитала: — Ви ще не одчиняли віконниць? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 163); В ранішнім нумері [номері] газети було коротко донесено про загадкову пожежу: горів військовий магазин з сіном (Іван Франко, IV, 1950, 45); Вона хутко вбралася й поспішила на терасу, де доктор Гальванеску вже чекав на неї з ранішнім сніданком (Юрій Смолич, I, 1958, 68); // Приготовлений, зварений ранком. — Чи є що в нас дома перекусити? — А що ж би було, — говорить Аниця, — хіба ранішній борщ (Лесь Мартович, Тв., 1954, 35).
2. Те саме, що ранній 2. — Добридень, Професоре, бачите, яка я ранішня. Я вам не буду перешкоджати, коли сяду біля вас і подивлюсь море і послухаю гомін будови? (Юрій Яновський, II, 1958, 142).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. – К.: Наукова думка, 1970-1980. – Т. 7. – С. 925.
