Рів
Зміст
Словник Грінченка
Рів, рову, м. 1) Ровъ. ХС. III. 56. Є груша в лісі і рів коло неї. Драг. 80. Така правда, як у рові вовк іздох. Ном. № 6887. 2) Каналъ. Прийшла жидова рови копати, море спускати, Христа шукати. Чуб. III. 349. Ум. Ріве́ць, рівчак, рівчик. Рівець невеличкий прокопаний. Мир. ХРВ. 2 4.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови
РІВ, рову, чол. Довга глибока канава, розмита водою або викопана в землі. Між двома горами послався той шлях, порізаний ровами, що повикручувала весняна вода, стікаючи з гір (Панас Мирний, I, 1954, 245); [Стась:] Кругом двору викопав [пан Яницький] глибоченний рів (Степан Васильченко, III, 1960, 198); Усі, хто тільки міг працювати, поїхали десь на земляні роботи, щоб ровами загородити шлях ворожим танкам (Петро Панч, В дорозі, 1959, 109).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1.Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 19.
2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 547.
