Рубанка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:27, 23 листопада 2015; Oyholikov.pi15 (обговорення • внесок)
Рубанка, -ки, ж. 1) Рубка (дровъ). 2) Сортъ мелколистой махорки.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. діал. Колода. Він згубив і стежку ту, Що вела на гірку. Сів на рубанку товсту І заплакав гірко (Платон Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 142).
2. Сорт дрібнолистого тютюну. [Конон:] Це не махорка, а рубанка.., дух такий апетитний (Марко Кропивницький, II, 1958, 418).
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 84.
2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 891.
