Соловій
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:00, 23 листопада 2015; Aaandoral.pi15 (обговорення • внесок)
Соловій, -вія, м. = Соловей. Гол. І. 259. Ум. Соловієчко.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СОЛОВІЙ, я, чол., діал. Соловей. Соловії лящали між гілками липи (Іван Франко, VII, 1951, 22); О Баяне, соловію давній! Якби ти співав про цей похід, по деревах скачучи уявних, у підхмарний зносячися літ (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 160); * У порівняннях. Ой дівчино, дівчинонько, співай мені пісні, Бо співаєш дуже гарно, як соловій в лісі (Коломийки, 1969, 93).
Ілюстрації
|
|
|
 |
 |
