Цьопка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:40, 23 листопада 2015; Ovhasiuk.il14 (обговорення • внесок)
Цьопка, -ки, ж. Малость. Употребл. какъ нарѣчіе: цьо́пку. Немножко. Заждіт еще цьопку, най сі хоть урву зо дві грушки. Гн. II. 42.
відмінок однина множина
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| називний | цьо́пка | цьо́пки |
| родовий | цьо́пки | цьо́пок |
| давальний | цьо́пці | цьо́пкам |
| знахідний | цьо́пку | цьо́пки |
| орудний | цьо́пкою | цьо́пками |
| місцевий | на/у цьо́пці | на/у цьо́пках |
| кличний | цьо́пко* | цьо́пки* |
