Рятувати

Рятува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Спасать. Рятуй мене, батеньку, бо я молод козак потопаю. Лукаш. 131. Обізвавсь Тарас Трясило віру рятувати. Шевч. 52. Рятуйте! Спасите! Караулъ! Рятуйте, хто в Бога вірує, рятуйте! Ном. № 4506.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1. РЯТУВАТИ - усувати загрозу смерті, знищення і т. ін. для кого-, чого-небудь; захищати когось, щось від чогось, небезпечного для життя, існування. Маріора раз у раз зривалась з постелі, щоб бігти на виноградник — рятувати кущі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 228); Замислився Козаков. Може, вперше оце його власна роль на війні постала перед ним у новому світлі. Гарно рятувати людей! Краще, ніж убивати! (Олесь Гончар, III, 1959, 110); // Визволяти кого-, що-небудь із біди, з неволі і т. ін. [Лицар:] Кажи мені по-людськи, що тобі від мене треба. Нащо рятувала мене з темниці? (Леся Українка, II, 1951, 196); І радісно, приємно відчувати, що й ти її, цю землю, рятував, коли тебе на бій Вітчизна-мати покликала у полум'я заграв (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 249); Азат заспівав старовинну тягучу пісню про жигіта [джигіта] і його коня, який рятує хазяїна від погоні (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 202); // Оберігати, укривати кого-небудь від чогось шкідливого, небажаного, небезпечного і т. ін. Вишка не рятує від задухи. Млосним чадом повисла спека. Горло пересихає (Олесь Донченко, II, 1956, 135); Герметична кабіна з нагнітаючим вентилятором рятує водія від оглушливого брязкоту гусениць, від чаду й літньої спеки (Хлібороб України, 7, 1969, 19); // наказ. сп. рятуйте. Уживається як волання, заклик негайно прийти на допомогу, захистити в біді, від небезпеки і т. ін. — Матінко! рятуйте, — верещав пронизуватий жіночий голос, покриваючи шум боротьби (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 351).

2. РЯТУВАТИ [грішну (свою)] душу — у християнській релігії — позбавляти себе або когось від гріхів; звільняти себе або когось від вічних мук у загробному житті. Над тою щасливою країною простяг свою потужну руку справедливий і мудрий султан.. Туди, серед одновірних і співплеменних, визволятись від гріхів, рятувати свою душу!.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 293); [Єпископ:] Не всі слова однакові, мій брате, слова господні більш рятують душу, ніж людські всі діла (Леся Українка, II, 1951, 232); Рятувати життя кому — уникаючи смертельної небезпеки, зберігати власне життя або відвертати від кого-небудь смертельну небезпеку; Рятувати свою (власну) шкуру див. шкура.

3. РЯТУВАТИ' - вирятовувати, зарятовувати, врятовувати, (душу) спасати; (з тюрми) визволяти; (від чого) оберігати, укривати; дк. ВРЯТУВАТИ, видерти з пазурів http://slovopedia.org.ua/41/53408/272749.html

Ілюстрації