Посупити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:05, 23 листопада 2015; Ovkucherenko.il15 (обговорення • внесок)
Посупити, -плю, -пиш, гл. 1) Нахмурить. 2) = Похнюпити. Голову посупив. Кв. |}
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)
ПОСУПИТИ, плю, пиш; мн. посуплять; док., перех.
1. Нахмурити, насупити.
2. у сполуч. із сл. голова. Схилити, похнюпити. Хоч би півслова промовив [Василь]: голову посупив, руки поклав під стіл і ні до кого нічичирк (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 28).
Ілюстрації
|
|
|
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Інститут людини}}}]]
