Мурло

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Мурло́, -ла. 1) Неотеса, грубый человѣкъ. 2) Харя, рыло. А, сер., зневажл., лайл. Те саме, що мурмило. Як найостанніше мурло, він поліз поперед жінки в темну глибину машини (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 191).