Мстити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:50, 23 листопада 2015; Vyvarnava.is15 (обговорення • внесок)
Мстити, мщу, мстиш, гл. Мстить.
См. Мститися
МСТИТИ, мщу, мстиш, недок. Те саме, що мститися. У краї здійметься війна — Не задрижить гішпанка [іспанка] жвава; Убито друга — мстить вона (Павло Грабовський, I, 1959, 233); Одурили його, поставили не туди — і от мучився він тепер. Мстив усім за дисгармонію свого життя (Гнат Хоткевич, II, 1966, 192); Нате вам за Україну! Мстити вам [фашистам] я не покину, поки й житиму сама! (Павло Тичина, II, 1957, 100).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
