Нявкання
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:49, 22 листопада 2015; Kmalieksieieva.is15 (обговорення • внесок)
Ня́вкання, -ня, с. Мяуканье.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
НЯ́ВКАННЯ, я, сер., розм. Дія за значенням пискати і звуки, утворювані цією дією. Раптом чути жалісне котяче нявкання (Іван Кочерга, II, 1956, 34); Колюча гущавина низькорослої жовтої акації на схилах яру повнилася нявканням березневих котів (Ігор Муратов, Жила.. вдова, 1960, 187); * Образно. — Нічого співати, Іно, бо не спів вийде, а так — котяче нявкання (Юрій Шовкопляс, Починається юність, 1938, 258). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 459.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
