Вівчарь
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:44, 22 листопада 2015; Vdbilyk.is15 (обговорення • внесок)
Вівчарь, -ря, м. Пастухъ овецъ. Сопілка вівчареві втіха. Ном. № 10467. Роспустив вівчарь вівці та по крутій гірці. Мет. 108. Ум. Вівчарик.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
