Цапур

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Цапур, -ра, м. = Цап І. Вх. Уг. 273.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 67.'

1. ЦАП, а, ч. 1. Самець кози. Валя виганяє з двору вівці, між ними цап (Вас., III, 1960, 326); Від сусіди вийшов з двору Здоровенний сивий цап. Вийшов, звівся дибки вгору І зубами гілку хап! (С. Ол., Вибр., 1959, 159); *У порівн. Стриба, як цап на городі (Номис, 1864, № 12494);

Ілюстрації

x200px x200px

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання