Рілля

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Рілля, -лі, ж. Вспаханное поле, пашня. З доброї ріллі ори плугом, а хліб буде. Ном. № 8900. Така люба рілля, що дитина виросла б, коли б посадив. Ном. № 10150.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Рілля, -і, ж. Виоране поле. // Зораний шар грунту.

Рілля, і, жін. Виоране поле. — Чим нам жити? Зима недалеко. У мене нема ні поля, ні ріллі, нема збіжжя, ані бульби (Іван Франко, IV, 1950, 29); На стежках уже підсихав ґрунт, і схили зарябіли масними латками ріллі (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 40); * У порівняннях. Сорочка на ньому без застіжки .. та чорна, як рілля (Нечуй-Левицький, III, 1956, 268); // Зораний шар ґрунту. Гора була така крута, що у великі дощі рілля скочувалась з водою униз, а воли ледве тягли плуга по косогору (Нечуй-Левицький, II, 1956, 260); Дуже добра оранка. Рілля, як масло... (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 202); Кремезний, волохатоголовий Кифір Авдюк зупинився на краю зораного поля, набрав у жменю ріллі і тулить її до усміхнених уст, чола, пломенистих вилиць (Володимир Бабляк, Вишн. сад, 1960, 13).

Ілюстрації

Рілля 2.jpg Рілля.jpg

Медіа

Українська Козацька пісня "Чорна рілля ізорана"

Див. також

Прислів'я та приказки
Така люба рілля, що дитина виросла б, коли б посадив.

Джерела та література

Зовнішні посилання