Вороб’я
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:10, 22 листопада 2015; Vdbilyk.is15 (обговорення • внесок)
Вороб’я, -б’яти, с. 1) = Гороб’я. 2) Маленькій ребенокъ (шутливо-ласкательное). Ум. Вороб’ятко. А старая єго мати на кріселку сидить, маленькоє вороб’ятко на руках держить. Гол. І. 116.
