Рало

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Рало, -ла, с. 1) Родъ земледѣльческаго орудія для разбивки вспаханной земли. Части его: жертка (гридка). (Любл. и Сѣдл. г.) — шесть, на одномъ концѣ котораго ярмо, а на другомъ прикрѣплены зубья — кописть, зуб; кописть прикрѣпляется къ концу жертки особыми дощечками — стовбами, проходящими сквозь отверстія кописті и жертки; между копистю и жерткою распорка изъ крѣпкаго дерева — жабка; на самомъ концѣ жертки — ручка для управленія ралом; иногда на кописть надѣваются желѣзные наро́льники, наконечники. Чуб. VII. 400, 401. І до плуга, і до рала, і до хлопців дала драла. Ном. № 8806.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Однозубе рало Багатозубе рало
%D0%A0%D0%B0%D0%BB%D0%BE_%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%B1%D0%B5.jpg %D0%A0%D0%B0%D0%BB%D0%BE.png

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=by1xIbzS534

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання