Рукописний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:07, 21 листопада 2015; Kisnodchyk.pi15 (обговорення • внесок)
Руко́писний, -а, -е. Рукописный. Рукописний збірник. Стор. II. 153.
Зміст
Сучасні словники
Сучасний словник української мови
Рукописний-(написаний від руки), писаний, писемний, недрукований
Академічний тлумачний словник
РУКОПИСНИЙ, а, е. 1. Написаний від руки. Книги з папірусу, пергаменту були рукописними (Наука і життя, 12, 1962, 33); Рукописний журнал. 2. Стос. до рукопису. Рукописна традиція; // Признач. для зберігання рукописів. Рукописний відділ.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980
2.Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С.
