Ремесник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ремесни́к, -ка́, м. Ремесленикъ. В ремесника золотая рука та кальний рот. Ном. № 10410. Ум. Ремесничок, ремесниче́нько. Ой жаль мені на мого батенька, шо мня не дав за ремесниченька. АД. І. 61.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Ремесник -1.Особа, яка володіє певним ремеслом і виготовляє на продаж та на замовлення вироби ручним кустарним способом, користуючись власними засобами виробництва. 2.перен. Той, хто працює шаблонно, без творчої ініціативи, натхнення. 3. розм. Учень ремісничого училища.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання