Ремесник

Ремесни́к, -ка́, м. Ремесленикъ. В ремесника золотая рука та кальний рот. Ном. № 10410. Ум. Ремесничок, ремесниче́нько. Ой жаль мені на мого батенька, шо мня не дав за ремесниченька. АД. І. 61.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Ремесник -1.Особа, яка володіє певним ремеслом і виготовляє на продаж та на замовлення вироби ручним кустарним способом, користуючись власними засобами виробництва. 2.перен. Той, хто працює шаблонно, без творчої ініціативи, натхнення. 3. розм. Учень ремісничого училища.

Ілюстрації