Прикохати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:38, 21 листопада 2015; Vahapchenko.pi12 (обговорення • внесок)
ПРИКОХАТИ
Зміст
Словник Грінченка
Прикоха́ти, -хаю, -єш, гл. Присмотрѣть за чѣмъ, съ любовью позаботиться о всемъ необходимомъ (для дѣтей, животныхъ, растеній). На усю садибу їх, на усе житов’я пала пустиня: і на ту хату нову, не біляну давно, неприбрату; на той город не скопаний, не обсіяний; той садок не прикоханий. МВ. (О. 1862. І. 97). Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 421.
Публічний Електронний Словник Української Мови
В художніх творах
Маруся Чурай
Ліна Костенко
...Я приблудився до чужої хати.
Була там дівка і гаряча піч.
Вона мене хотіла прикохати,
то я побув там тільки через ніч.
А вранці вийшов — туга моя степом
аж ген за обрій чорна, як рілля.
І я пішов, бо я ішов до тебе,
бо ти мені світила, як зоря...
Український Центр
Ілюстрації
[[
[[|міні|]] |