Ряса
Ряса, -си, ж. 1) Ряса. Нарядився, як піп у рясу. Ном. № 11215. 2) Колосъ проса, овса, метелка у растеній, вѣничекъ. Ряса у проса. Вх. Лем. 463.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ря́са, -и, ж. Верхній довгий одяг у талію з широкими рукавами у православного духовенства. Осторонь стояв піп.. і все стелив срібний шовк бороди на сукно чорної ряси, все гладив фіолетові вилоги широких рукавів (Коцюб., II, 1955, 377); Підвода зупинилась, і піп, розколихуючи темінь ряси й камилавки, почав обережно спускатися на землю (Стельмах, II, 1962, 271); * У порівн. Сутінки загасили вже червону смугу зорі, і на окопи, мов чорна ряса монашки, впала ніч (Панч, 1, 1956, 127).
Ря́са (від грец. «витертий, поношений одяг») – верхній (позабогослужбовий) одяг осіб духовного звання і монахів – довгий до п’ят одяг, просторий, з широкими рукавами, темного кольору.
http://uk.wikipedia.net.ru/wiki/Ряса
Ря́са (зменшене – ря́ска) колос (волоть) проса, вівса; взагалі рослинний кетяг, все те, що звисає в рослині й робиться символом всіляких прикрас (передусім на одязі), а отже багатства; кажуть: «з рясами вінець»; у Я. Головацького: «На вінець береться ряса з багатого вівса»; звідси – рясни́й ове́с, рясне́ де́рево, я́блук ря́сно: у весільному обряді (у величальних піснях) виступає золота́ ря́са як символ багатства (з неї дівчина робить собі «золотий пояс» і «золотий перстенець»); виступає також символом дівочої краси і цноти. Перед оконцем садочок стоїть, а в тому садочку золота ряса, ой, схопишся буйні вітрове, обтрясли ж вони золоту рясу (Я. Головацький); Ой у полі-полі, межи дороги, ой стоїть же там золота ряска. Стереже ж її красна дівонька (пісня); Збирала ряску та й у запаску (пісня).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Слово «ряса» в перекладі з грецького означає «витертий», «позбавлений ворсу», «поношений» одяг. Саме такий, майже жебрацький, одяг носили в Стародавній Церкві ченці. З чернечого середовища ряса увійшла в побут усього духовенства. Вільний довгий одяг з широкими рукавами був поширений на Сході і є традиційним національним одягом багатьох народів і понині. Такий одяг був поширений і в Юдеї на початку нашої ери. Про те, що Христос сам носив схожий одяг, свідчить церковний переказ і стародавні зображення.
http://uk.wikipedia.net.ru/wiki/Ряса
Джерела та література
Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. – 1440 с.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. – К.: Наукова думка, 1970-1980. – Т. 7. – С. 925.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. – К.: Довіра, 2006. – С. 517-518.
