Рідний

Рідний, -а, -е. 1) Родной; родимый. Нема в світі правди тільки рідна мати. Ном. № 9362. Товаришу, рідний брате, виклич дівчиноньку з хати. Мет. 76. 2) — край. Родина. Треба ратувать рідний край. Стор. МПр. 57. Ум. Рідненький, ріднесенький. Як мати рідненька, то й сорочка біленька. Ном. № 9364.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Рідний,-а,-е.

1.Який має кровну спорідненість,кровний зв'язок із ким-небудь.//Власт.людині,яка має кровну спорідненість,кровний зв'язок із ким-небудь.//Який належить тому,хто має таку спорідненість,такий зв'язок із ким-небудь.//Який перебуває у шлюбі з ким-небудь(про чоловіка стосовно дружини і навпаки).//Який складається з кровно споріднених осіб.

2.у знач.ім.рідні,-них,мн.Батьки.//Близькі й далекі родичі.

3.перен.Близький кому-небудь духом,звичками,поглядами і т.ін.//Якому віддав себе,присвятив своє життя.//З яким зжився,до якого звик.//В якому все знайоме до дрібниць.//у знач.ім.рідне,-ого,с.Те що є дорогим,близьким серцю.

4.У якому народився хто-небудь або який пов'язаний з чиїмось місцем народження.

5.Уживається при пестливому звертанні до кого-,чого-небудь.

Ілюстрації

Джерела та література

Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. - К., Ірпінь: ВТФ "Перун", 2001. - 1440 с. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. - К., Ірпінь: ВТФ "Перун", 2005. - 1728 с. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 559.