Регітно
Регітно, нар. Смѣшно, хочется смѣяться. Мені регітно, а він плаче. Сосн. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
РЕГІТНО, присл. Нестримно регочучи; // перен. Створюючи звуки, схожі на регіт людини. Регітно вітер кидав в обличчя вкупі з колосками сум неоглядного степу — стерні, розпач сірих сіл (Андрій Головко, I, 1957, 76).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
регітно присл. Нестримно регочучи. || перен. Створюючи звуки, схожі на регіт людини.
Словник української мови: в 11 тт.
РЕ́ГІТНО, присл. Нестримно регочучи; // перен. Створюючи звуки, схожі на регіт людини. Регітно вітер кидав в обличчя вкупі з колосками сум неоглядного степу — стерні, розпач сірих сіл (Головко, І, 1957, 76).
Ілюстрації
[[1]] |