Регітно
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:09, 21 листопада 2015; Mihavryshkiv.pi15 (обговорення • внесок)
Регітно, нар. Смѣшно, хочется смѣяться. Мені регітно, а він плаче. Сосн. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980) РЕГІТНО, присл. Нестримно регочучи; // перен. Створюючи звуки, схожі на регіт людини. Регітно вітер кидав в обличчя вкупі з колосками сум неоглядного степу — стерні, розпач сірих сіл (Андрій Головко, I, 1957, 76).