Ґрунт
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:52, 31 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ґрунт и грунт, -ту, м. 1) Надѣлъ, земля, участокъ земли; усадьба. Продав грунт вічними часами. Ном. № 14064. Ходім, де твій батьківський ґрунт. Рудч. Ск. II. 154. Грунта, великі маєтки збуває. АД. І. 95. Осіли на рангових або на магистратських та чернечих грунтах. К. ЧР. 198. 2) Почва. Там добрий ґрунт усе як з води йде. 3) Основа, основаніе. Земля не може рушити з грунту свого. Чуб. І. 69. Слово вітер, а письмо грунт. Ном. № 10664. Ум. Ґрунтик, грунтик.
