Ґрис
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:51, 31 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ґрис, -су, м. 1) Отруби. Пересівався житну муку через сито і осталий ґрис всипаєся до баривчини. Гн. I. 100. См. висівки. 2) Молотый крупно овесъ съ ячменемъ, посыпанный солью; служить для выкормки скота. Нехай нас Бог милує, щоб ми своїм дітям давали ґрис ми здужаєм і хлібом вигодувать. Канев. у.
