Тал

ТАЛ 1, у, чол., рідко. Те саме, що таловина. Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 26.

ТАЛ 2, у, чол. (Salix pentandra, L.). Те саме, що верболіз. Талами вийду понад Уралом На степ широкий (Тарас Шевченко, II, 1963, 64); З далеких гір потягло вітром — листя талу зашелестіло тихо, сумно (Олекса Десняк, II, 1955, 29). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 26. (Академічний тлумачний словник)