Терем

Терем, -му, м. Теремъ. Мет. 252. Дивиться, такі тереми стоять гарні та високі на улицю вікнами. Грин. І. 160. Ой там на горі в новім теремі, там рано засвічено. Грин. ІІІ. 538. Ум. Теремець, теремок.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Те́рем (зменшене — теремо́к) —

1) у Київській Русі — високий боярський або князівський будинок у вигляді башти; палата; житлове приміщення в такому будинку, а також взагалі багатий будинок; за народним уявленням, небо — Божий терем, а зірки — очі ангелів,які дивляться з вікон терема; у колядках та щедрівках космос зображено теремом, а небесні світила сім’єю, що живе в нім: «А в тім саді три тереми: А в першому — красне Сонце, А в другому — ясен Місяць, А в третьому — дрібні зірки. Ясен Місяць — пан господар, Красне Сонце — жінка його, Дрібні зірки — його діти». Дивиться, — такі тереми стоять гарні та високі на улицю вікнами (Б. Грінченко); Сніг. Сніжок. На княжий теремок (П. Тичина);

2) тільки теремо́к — вінок із штучних квітів для носіння на голові й для прикрашання образів.