Оксамит

Оксамит, -ту, м. 1) Бархатъ. Чорним оксамитом руки вкрила. Чуб. V. 781. У золоті, в оксамиті мов та квіточка укрита, росла я, росла. Шевч. 2) Раст. Aquilegia vulgaris L. ЗЮЗО. І. 112. 3) — коштовий. Раст. Thaliatrum strictum Andrz. ЗЮЗО. I. 138.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Цікаві факти
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)

ОКСАМИТ 1, у, чол. Тканина з густим коротким ворсом з натурального шовку або штучного волокна. — Будем жити, вино пити, Яничара бити, А курені килимами, Оксамитом крити! (Тарас Шевченко, I, 1963, 202); Мати вбирала її в оксамит та шовк (Нечуй-Левицький, IV, 1950, 228); Патефон м'яко ліг на обтягнуте оксамитом крісло (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 35); * Образно. Хай ніччю кидають ракети в безодні теплий оксамит, — ми сонце взяли на багнети, — червона помста, тіні — ми (Володимир Сосюра, I, 1957, 306); * У порівняннях. Дорога суха, аж курява в'ється, Збоку зелені ниви простяглися, Неначе оксамит, сяють на сонці... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 429).Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 682.Коментарі (0)

ОКСАМИТ 2, у, чол., бот. (Aquilegia, L.). Те саме, що орлики. Оксамит, півники, любисток, Нечоси-панночки цвіли (Українські поети-романтики.., 1968, 275). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 683.