Тис

Тис, -су, м. Раст. Taxus baccata L, тиссъ. ЗЮЗО. І. 138.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ТИС, чол. 1. род. а. Хвойне вічнозелене дерево або чагарник із твердою бурувато-червоною деревиною, що росте переважно в південних країнах. — Давайте сюди сосну зимової рубки, давайте сюди дуба, давайте бука й горіха. Хай принесуть тиса, що негній-деревом називається в народі (Юрій Яновський, II, 1958, 125); В ущелинах, на неприступних скелях [Кримських гір] ростуть поодинокі тисячолітні тиси, оригінальні хвойні дерева з темно-зеленою хвоєю (По заповідних місцях України, 1960, 139); З групи вимираючих деревних порід насамперед треба назвати релікт (залишок) третинного періоду — тис ягідний, який має важливе наукове, господарське й декоративне значення (Наука і життя, 4, 1961, 36). 2. род. у. Деревина такого дерева. Меблі з тису.

Всесвітній словник української мови

Словник відмінків відмінок однина множина називний тис ти́си родовий ти́са ти́сів давальний ти́су, ти́сові ти́сам знахідний тис ти́си орудний ти́сом тисом ти́сами місцевий на/у ти́сі на/у ти́сах кличний ти́се* ти́си*

Словник синонімів ТИС (вічнозелене хвойне дерево), НЕГНИ́Й-ДЕ́РЕВОрозм., ЗАЛІ́ЗНЕ ДЕ́РЕВОрозм.Вигинув до останку під лакомою рукою чоловіка красний тис, повільний і вигідний (М. Грушевський); Унікальний тис, або, як його ще називають у народі, негний-дерево, - найтвердіша і найміцніша з усіх знаних досі дендрологами порід (з журналу).

"Словопедія"

ТИС довговічний кущ або дерево; Європа, Пн. Африка, Пд.- Зх. Азія; в Україні 1 вид (ягідний, або негній-дерево), релікт, потребує охорони; цінна деревина (червона), міцна, не гниє; отруйний (крім червоної шкірки насінин); вирощують у парках як декоративну рослину.

Іноземні словники

ЯНДЕКС словари

тис перевод с русского на английский Существительное м. yew -tree

Словари и энциклопедии на Академике

ТИС

тисс (Taxus), род вечнозеленых хвойных деревьев и кустарников семейства тисовых (Taxaceae), которые славятся темной, очень густой листвой, позволяющей путем стрижки создавать живые изгороди и фигурные кроны самой различной формы. Всего пять видов, широко распространенных в Северном полушарии; из них три - родом из США и соседних областей Канады. Кора чешуйчатая; листья линейные плоские, обычно двурядные, темно-зеленые сверху и матовые снизу. Мужские шишки мелкие, обычно пазушные; женские, как правило, несут одну семяпочку, которая за сезон созревает в семя, частично окруженное мясистым ярко-красным присемянником (тисовая "ягода"). Тис канадский (T. canadensis) растет в лесах от Ньюфаундленда до Нью-Джерси, Манитобы и Айовы. Это низкий кустарник, редко превышающий в высоту 1,5 м. Тис флоридский (T. floridana) - небольшое, похожее на кустарник дерево высотой до 7,6 м, встречающееся только на западе Флориды. Гораздо крупнее тис коротколистный, или тихоокеанский (T. brevifolia), распространенный от юга Аляски до севера Калифорнии и Монтаны. Обычно его высота составляет 6-12 м при диаметре ствола 30-38 см, но известны экземпляры высотой до 23 м и стволом диаметром 76 см. Его тяжелая, твердая, прочная розово-красная древесина используется в местных масштабах для изготовления луков, весел каноэ и мелких столярных изделий. Этот вид местами разводится в Западной Европе как декоративный. Тис ягодный (T. baccata) из Европы, Северной Африки и Западной Азии достигает в высоту 18 м. У него короткий толстый ствол и раскидистые ветви, а древесина очень твердая и стойкая к гниению. Она широко используется краснодеревщиками, а в Средние века служила материалом для изготовления знаменитых больших луков английских стрелков. Широко культивируются как декоративные многие формы этого вида, различающиеся особенностями листвы: то же самое можно сказать и о тисе остроконечном, или дальневосточном (T. cuspidata) - дереве высотой до 15 м. Энциклопедия Кольера. — Открытое общество. 2000.

Ілюстрації

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=6xMX3V9Vpwg

https://www.youtube.com/watch?v=NgHllujRc9E

Цікаві факти

Цікаво знати

Тис гострокінцевий з'явився на планеті 2,5 мільйона років тому і недаремно називається «Живою скам'янілістю». Цей вид дерев вважається дуже рідкісним, і за твердженням деяких ботаніків, уже перебуває на межі зникнення.

Тис гострокінцевий живе до 1500 років, хоча і такий вік для нього далеко не межа. Здавна цей тис японці вирощували біля власних осель як символ довголіття і непорушності зв'язків у родині.

З 1966 року тис затверджено деревом-символом японської префектури Ґіфу.

Матеріал з Вікіпедії

Тис ягідний у давнину був поширений на дуже великій території, та майже повністю винищений людиною через свою міцну деревину, яка має сильні бактерицидні властивості — вона вбиває навіть мікроорганізми, які є в повітрі. Побутувала думка, що хата, у якій хоча б стельові балки зроблені з тиса, надійно захищена від хвороботворних інфекцій, що надзвичайно цінувалося з огляду на масові епідемії. Деревина, кора і листя тиса містять алкалоїд (токсин) і тому отруйний для людини і багатьох тварин, хоча, наприклад, зайці і олені охоче їдять тис без шкоди для себе. Існувало повір'я, що людину можна отруїти, подавши їй вино в кубку з тиса, що насправді не є ймовірним. Чим старша хвоя тиса, тим вона отруйніша.

Дещо цікаве

Тис ягідний потрапив до Червоної книги і не лише української. Найбільший тисовий заповідник знаходиться у західній Словаччині, де налічується до 300 тисяч екземплярів цього реліктового виду. У насінні, хвої та пагонах тису ягідного міститься дуже отруйний алкалоїд токсин (таксин). Його немає лише в принасіннику. Він отруйний для людини і багатьох інших тварин, хоча, наприклад, зайці і олені, охоче їдять тис без шкоди для себе. Листки отруйні для коней та іншої худоби. Відомо, що людину можна отруїти, подавши їй вино в кубку з тиса. Чим старіша хвоя у тиса, тим вона отруйніша. Мабуть тому вчені античного світу називали його деревом смерті. Більше читайте тут: [1]