Димарь
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:56, 19 листопада 2015; Влада Федоренко 22 ПО (обговорення • внесок)
Димарь, -ря, м. Печная труба. Грин. II. 158, 102. А Максим на пожарище та на попелище подивився.... Нема ради! Тілько вітер свище у димарі та в комені. Шевч. 590. Ум. Димарик, димаричок.
