Тло

ТЛО, а, сер.

1. Основний колір, тон, на якому зроблено або робиться малюнок, візерунок і т. ін.; фон. В другому місці картина — бабка і дівка сидять під рядном, між ними свічка. Світиться профіль старої воском, а молодої — листом троянди. Тло чорне (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 239); Тьмяне світло його [ліхтарика] падає на бляшану вивіску, написану місцевим малярем. Охрою по веленому тлі розкидано кривулясті літери (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 83); Вона була в гарному ситцевому платті, із темного його тла впадали у вічі якісь сині тони (Іван Сенченко, На Бат. горі, 1960, 44); Для гуцульських орнаментів характерне брунатне й темне тло. На ньому добре укладаються найрізноманітніші кольори (Знання та праця, 3, 1975, 32); Чорним по білому тлу — ось той обмежений арсенал засобів, який має у своєму розпорядженні графік (Вечірній Київ, 19.VI 1971, 2).

2. Задній план картини, малюнка і т. ін., який підкреслює, виділяє основні елементи зображення. Агату Ускову намальовано на тлі кімнати, прикрашеної великим східним килимом (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 369); Живописець [М. Божій] любить, тонко відчуває природу, але якими б хорошими не були його пейзажі, вони тільки тло. Головне в картині — людина, її почуття, її діла (Мистецтво, 2, 1962, 21); // Те, що міститься звичайно далі, на чому вимальовується, виділяється хто-, що-небудь. На тлі вечірнього неба пропливають чотири жінки з кошиками на голові (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 406); Вона в чорному, з чорним хутром коло шиї — очі горять з-під оксамитового тла крис бриля (Ольга Кобилянська, За ситуаціями, 1914, 158); На тлі гір, то тут, то там уже вкритих снігами, город [Переяслав], як на долоні (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 214); Там, на небосхилі, силует колони ледве синів, тягнучись по рожевому тлі, як нерухома смуга лісу (Олесь Гончар, III, 1959, 303); // Взагалі будь-що, на чому що-небудь вирізняється. Зчинився врешті гвалт, на тлі якого чутно було, з одного боку, плач, з другого — лайки й прокльони (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 256); Падає світло з розчиненого вікна на землю, видно в спину гостя і чути мандоліну, на селі оддалік десь гармошка грає, творячи для неї своєрідне звукове тло (Андрій Головко, I, 1957, 301);

Бути (служити) тлом кому, чому, для кого — чого — знаходячись на задньому плані, робити кого-, що-небудь особливо помітним, виразним. Лиця та вбрання робітників, що виходили з робітень, якнайповніше підходили до того окруження, якому тлом служили брудні,.. пообдирані стіни фабричних будинків (Іван Франко, III, 1950, 186). 

3. перен. Середовище, оточення, загальні умови і т. ін., де хто-, що-небудь виділяється. — Коли вже не поїхали на сьогодні нікуди, пропав у вас вечір, так нехай пропадає до кінця, нехай буде чорною плямою на тлі всіх веселих, бучних ваших вечорів... (Гнат Хоткевич, I, 1966, 52); Зненацька почав падати, кружляючи, спокійний лапастий сніг.. Жінки в осінніх, легких костюмах, діти з голими литками озирали одне одного, сміючись: як же вони виглядають на тлі цієї раптової зими? (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 510).

4. перен. Ґрунт, основа чогось. На потвердження своїх загальних уваг він любив наводити коротенькі оповідання та притчі, звичайно на тлі ковальського ремесла (Іван Франко, IV, 1950, 192); Я потрошки збираю матеріали для повісті на тлі газетному (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 166); — Я хочу намалювати спершу історичне тло, і тільки на цьому тлі буде видно тему (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 320); Для постаті героя комедії, виниклої на тлі споминів про батька, автор [І. Карпенко-Карий] не пошкодував комічних мазків (Максим Рильський, III, 1956, 342); // Загальна основа, на якій щось здійснюється. Дослідження надбань національних літератур ведеться на активному тлі всього світового мистецького процесу (Літературна Україна, 20.VI 1967, 3).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 155.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації