Єднати

Єдна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Соединять, объединять. Єднай, батьку, Україну. К. ЧР. 299. І єднає людські князі з ізраїльським родом. К. Псал. 112. 2) Склонять къ себѣ, пріобрѣтать чье расположеніе, соглашать. Таки у нашому селі назнав я дівчину. Вчащаю і матір удову єднаю. Шевч. Гетьмане Потоцький, що в тебе розум жіноцький: ти за дорогими напитками, бенкетами уганяєш чом ти Хмельницького не єднати? АД. II. 104. Ісус учеників єднає. Єв. І. IV. 1. Стала мати гадати та зятя єднати. Шевч. 268. 3) Договаривать. Не страшно женитись, а страхано попа єднать. Ном. № 7260. — за кого дочку. Уговариваться о выдачѣ дочери замужъ за кого. «Чого в’янеш, моя доню?» мати не спитала, за старого, багатого нищечком єднала. Шевч. 11.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник синонімів Полюги

ЄДНАТИ (зводити все докупи) згуртовувати, з'єднувати, зближати, ріднити, (абстрактні поняття) сполучати.

Словник української мови

З'ЄДНУВАТИ, ую, уєш, недок., З'ЄДНАТИ, аю, аєш, док.. перех. 1. Збирати в один колектив, гурт і т. ін.; об'єднувати, згуртовувати. Тебе у колі заводському не забувають земляки, як і багато років тому, коли ти з'єднував полки (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 145); Славен народ, що народи з'єднав У непохитну родину (Максим Рильський, III, 1961, 121); // Збирати разом, докупи, складаючи, злинаючи, створювати одне ціле. Зовсім непомітно, а вже відчувалось, що надходить час з'єднувати усі землі (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 560); Партія більшовиків з'єднала в один революційний потік боротьбу робітничого класу за соціалізм, загальнонародний рух за мир, селянську боротьбу за землю, національно-визвольну боротьбу пригноблених народів Росії і спрямувала ці сили на повалення капіталізму (Програма КПРС, 1961, 9); // перен. Зв'язувати кого-небудь з кимось певними відносинами, почуттями і т. ін.; зближувати. Катерина міцно з'єднала свою долю з Антоновою долею (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 6).