Жир

Словник Бориса Грінченка

Жир, -ру, м. 1) Жиръ. То з жиру дуріють; собаки з жиру казяться. Ном. № 10800. 2) Кормъ, пропитаніе, добыча (у дикихъ звѣрей). Качки полетіли на жири. 3) Орѣшки изъ дерева букъ. Каменец. у. 4) Трефовая масть (въ картахъ). К. С. 1887. VI. 463. Ум. Жирок.

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 530.

ЖИР 1, у, чол. Масляниста, нерозчинна у воді речовина, що входять до складу організму людини, тварини й рослини. На салогоні багато діла: той овець ріже, той білує, той жир обдира і кида у здоровенний казан (Панас Мирний, I, 1954, 48); Добре засмажені зайці, підпливши жиром, лежали на фарфоровому блюді (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 181); Помічено, що при недостатньому надходженні жиру організм менш стійкий проти інфекцій, холоду та інших зовнішніх несприятливих умов (Колгоспник України, 5, 1958, 15); * У порівняннях. Справа Циклопа з Орфеєм розійшлася, як заячий жир, і ніхто нікому нічого не доказав (Леся Українка, V, 1956, 111).

▲ Риб'ячий жир — добутий з печінки риб жир, який уживається як ліки, а також у техніці. Значна кількість вітаміну A є у вершковому маслі, в риб'ячому жирі, яєчному жовтку, печінці (Анатомія і фізіологія людини, 8 кл., 1957, 127).

♦ З жиру — від забезпеченого, пересиченого життя; з розкошів. — Ах, Любов Прохорівно! Навіщо так картати молоді почуття? Тобі пожартувати з жиру закортіло (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 94); Нагулювати (нагуляти, набувати, набути) жир — поправлятися, товстіти. Як напровесні випустиш свиноту з подвір'я, то вона без догляду аж до глибокого снігу нагулює жир (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 76); Очі позапливали (запли́лі) жиром — про маленькі очі на гладкому обличчі. Пузанок оглянув збори заплилими жиром очима (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 26); Позбувати (позбути) жир (жиру) — худнути. [Храпко:] Їй-богу, пострижу [Дуню]! Хай лиш там свого жиру позбуде (Панас Мирний, V, 1955, 176); Розпливатися (розпливтися) від жиру — бути дуже товстим. Вона не була б поганою, коли б не розпливалася від отого жиру, що в молодому свіжому організмі видавався як дегенерація (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 194).

Фразеологічний словник української мови

• біси́тися з жи́ру, зневажл. Вередувати, живучи в багатстві, без труднощів. Один біситься з жиру, а другий риється по смітниках за кухонними покидьками (Ірина Вільде).

• дурі́ти з жи́ру. Поводити себе нестримано, порушуючи моральні норми (перев. від достатків, високого суспільного становища і т. ін.). (Микита:) Я можу так зробить, що Семен і дутеля з’їсть. (Морозиха:) .. Оце вигадав! Певно, ти, парубче, з жиру дурієш! Одно слово: дука, багатир!.. (М. Кропивницький); Не паразит я, що дуріє з жиру, Що в будні тільки й дума про процент (І. Франко).

• заплива́ти / запливти́ жи́ром, зневажл. Ставати гладким, повніти. — У тому місті не всі .. такі худі, як ти. Багато з них запливло жиром, бо майже нічого .. не роблять (О. Іваненко); // Здаватися маленькими, ледь помітними на розповнілому обличчі (про очі). — Шия в нього — хоч обіддя гни, пика — як не лусне, очі жиром запливають, сам у шкуру не втовпиться! — кажуть про нього дворові (Панас Мирний). позаплива́ти жи́ром. Так уївся, чортів хлопець, що й очиці, круглі, жовті, позапливали жиром (Ю. Збанацький).

• з жи́ру. Від забезпеченого, пересиченого життя; з розкошів та неробства. Знаємо ми таких панів! Що їм з жиру робити? Лютували одрадяни страх як! (Панас Мирний); Лиха сама на себе казала, що більше так не буде, що то від безділля, з жиру. Казала собі, що з завтрашнього ж дня почне працювати по господарству і забуде дурні хвилювання (Г. Хоткевич); — Ах, Любове Прохорівно! Навіщо так картати молоді почуття? Тобі пожартувати з жиру закортіло (Іван Ле).

• кази́тися з жи́ру. Вередувати, каверзувати, дуріти з розкошів. (Тетяна:) І що вигадали: вари їм косарський куліш та ще неодмінно в саду! (Галька:) З жиру казяться! (Я. Мамонтов); — Із жиру вони в тебе казяться... Ах, лобурі! Майор лаявся, проте злості не чулося в його словах (О. Гончар).

• оброста́ти / обрости́ жи́ром (рідше са́лом), несхв. Ставати інертним, байдужим і т. ін. до всього. Сказано: своя кістка, своя кров (дитина)! Не обросте вона жиром у розкошах (Панас Мирний). обрости́ жирко́м, жарт. Оженишся — тебе обсядуть діти, ти обростеш жирком і в тридцять літ плюнеш на всі свої юнацькі мрії-ідеали (П. Колесник).

• позбува́ти / позбу́ти жир (жи́ру). Худнути. (Храпко:) Їй-Богу пострижу (Дуню)! Хай лиш там свого жиру позбуде (Панас Мирний).

• розплива́тися / розпливти́ся від жи́ру, несхв. Ставати дуже товстим, гладким. Вона не була поганою, коли б не розпливалася від отого жиру, що в молодому, свіжому організмі видавався як дегенерація (Іван Ле).

Ілюстрації