Легкий

Легки́й, -а́, -е́. Легкій, легковѣсный; нетрудный. Нехай йому земля легка (о покойникѣ). Ном. № 351. Хліб глевкий, на зуби легкий. Ном. № 12288. Іде вовк та й думає: «Який я дурень єсть! Чи я пан, чи що, шо ще захотів легкого хліба»? Рудч. Ск. І. 7. Ум. Леге́нький, леге́сенький. Легеньке суденечко, срібне веселечко. Чуб. V. 976. Над широкими сіножатями, над зеленими ярами повстав легесенький туман. Левиц. |}

Сучасні словники

1. Який має невелику, незначну вагу; протилежне важкий. Чи баба з воза, — що ж? велика дуже вада!.. Кобилі легший віз, сьому кобила й рада (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 53); Птахи знову поверталися з-за моря: схудлі, легкі, бистрі (Олесь Гончар, Дорога.., 1953, 3); * Образно. О життя! Я злився піснею з тобою, лиш тобою може моя пісня жить і летіть над гаєм хмаркою легкою (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 83); // Тонкий, ефірний (звичайно про тканини і т. ін.). — Одягаються [пани] у легкі дорогі шовки у літі, а як зима — беруть на себе м'якенькі оксамити (Марко Вовчок, I, 1955, 380); Легка чадра на плечі і червоні капці доповняли її туалету (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 290); // Який погано, мало гріє; нетеплий. Входить Ольга. В руках у неї невеличкий чемоданчик і легкий жакет (Іван Кочерга, II, 1956, 314); Огей.. побачив перед собою засмалене обличчя жінки в короткій робітничій курточці, темній коротенькій спідничці і не по теплу легкий сандаліях (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 374); // Який здається невагомим; негроміздкий, витончений (про будівлі, споруди і т. ін.). Там, на тій кручі, і досі височить легка, ажурна альтанка (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 15); Легка колонада підтримувала покрівлю (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 14); // Який не обтяжує шлунка, добре перетравлюється, невеликий за кількістю (про їжу, обід і т. ін.). Незабаром, по легкому й короткому сніданку, рушили в похід (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 81); // спец. Який має відносно невелику питому вагу. Учитель повинен також розповісти про поділ промислових металів на чорні і кольорові, а сплавів — на легкі і важкі (Методика викладання фрезерної справи, 1958, 37).

Легке повітря, розм. — чисте, свіже повітря, яким вільно дихати. Їй зробилося весело: вона завважила, що сьогодні було і гаряче і разом з тим легке повітря (Леся Українка, III, 1952, 660); Я відчув би її [Батьківщину] навіть по цьому легкому весняному повітрю, що тече на мене звідти, мов з високих вічно чистих гір (Олесь Гончар, III, 1959, 339); Легкий ґрунт; Ґрунт легкого складу — піщаний або супіщаний ґрунт. Бульби, вирощені на легких ґрунтах, містять значно більшу кількість цих елементів [попелу і калію] (Картопля, 1957, 26); На Поліссі переважають кислі.. ґрунти легкого механічного складу (Колгоспник України, 9, 1956, 22). 

▲ Легка атлетика див. атлетика; Легка індустрія — сукупність галузей промисловості, що виробляє переважно предмети широкого вжитку. ♦ З легкими руками — без вантажу, без ноші. — Давай пристанемо кудись до села і звільнимо свої руки, підемо далі з легкими руками (Юрій Яновський, I, 1954, 283); З легким серцем; З легкою душею — без тривоги, болю, жалю. Не з легким серцем ішов Каргат до Русевича (Юрій Шовкопляс , Інженери, 1948, 240); Пашке вже, певне, з легкою душею пострілював з парабелума по «живих мішенях» (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 11); З легким черевом — не попоївши; надголодь. Як лірик ти, то знай, що з черевом легким літати легше в високості (Володимир Самійленко, I, 1958, 184); З легкої руки чиєї — про чиє-небудь звичайно вдале починання. Старі баби ойкають, головами хитають, дивлячись на Марійчину роботу, бо з її легкої руки всі наші дівчата повбиралися по міському фасону (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 140); Легка рука чия, у кого — комусь що-небудь добре вдається. Хто ж скує той меч замовний?.. І народ, надії повний, Знов звернувсь до юнака: — По тобі, ковалю, справа, бо легка твоя рука! (Наталя Забіла, Малим.., 1958, 32); Легкий на гроші — про того, кому дістаються гроші без важкої праці. — Вчені, вони теж, бачиш, різні. Одні вчені на гроші легкі, інші — на мозолі (Олександр Довженко, I, 1958, 463). 2. Плавний, граціозний (про ходу, рухи і т. ін.). Здавалося, що вона не йшла, а неначе точилася, така дрібна й легка була у неї похода (Леся Українка, III, 1952, 712); Остап скочив на берег, легким рухом закинув на плечі сакви й незабаром зник у чагарнику (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 338); От дорогами-шляхами, невідомими стежками йде красуня молода, і легка її хода (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 137); * Образно. Темніша небо... — і небавом В садочок зірка дорога Увійде легкою ходою... (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 25); // Стрункий, здатний швидко й плавно рухатися (про людину, живу істоту, постать). Легка, граціозна постать дівчини вирізувалася пластично над водою (Ольга Кобилянська, III, 1956, 254); Полетів турчин легкими кіньми на козаків (Марко Вовчок, I, 1955, 333); Заходить Лена, як сніжинка біла, нечутно йде, струнка вона й легка (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 376). 3. Приступний для розуміння, простий для засвоєння. Легка задачка; // Який не являє собою складності, не викликає напруження при виконанні; нескладний. Обличчя здавалося вирізьбленим скупою на легкі ефекти рукою вдумливого артиста (Леся Українка, III, 1952, 664); Вербівці стали на роботу в сихарні. Ця робота була для них легша од роботи на полі, але зате нудніша (Нечуй-Левицький, II, 1956, 209); — Скинути їх [куркулів], переобрати комітет. Трудна це справа.. — Не легка, — згодився господар (Андрій Головко, II, 1957, 497); // Який дістається без напруження, великої, важкої праці, зусиль. Легкий заробіток Вам на всіх дорогах (Павло Грабовський, І, 1959, 138); Обіцянками легких завоювань принадила їх [греків] і погнала на Вкраїну Антанта (Олесь Гончар, II, 1959, 64); // Нічим не ускладнений, без труднощів і клопоту. — Кажуть, що льотчики та підводники рано лисіють, не від легкого то, певне, життя (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 12); Перехрестила [баба Секлета].. — Хай тобі легка путь постелеться (Юрій Яновський, І, 1954, 71); [Костомаров:] Х-ху! Стомився як... Ну просто ж сил немає! Цей вечір, мені здається, буде не із легких. Гостей багато! (Павло Тичина, I, 1957, 289); * Образно. Бездумні роси на траві поблідлій Живуть життям ритмічним і легким (Максим Рильський, I, 1960, 315). ♦ Легкий хліб; Легкі хліба див. хліб. 4. Який має жартівливий, пустотливий характер; протилежне серйозний. Не легка веселість грала в Панасовім серці, а давня мужича зненависть, що знайшла своє слово (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 45); Дівчатам далеко було легше і сміятись, і стрічати місячні ночі з Юрієм Дзвонарем, хоч той безсовісно дурив їх своїми легкими і веселими словами (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 128); — Звичайно, коли б тут закрутився якийсь легкий роман, то мені було б прикро за Юрія (Олесь Гончар, III, 1959, 336); // Просто, зрозуміло побудований. Це такі легкі, ніжні вірші [«Зів'яле листя» І. Франка] (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 41); Журнал явно віддавав перевагу простому сатиричному віршеві, легкій байці перед напищеною, заквітчаною словесними орнаментами одою (Матеріали з історії української журналістики, 1959, 29); // Який має розважальний характер. Вони підходили до ресторану «Рів'єра». Назустріч їм лилися солодкі звуки легкої музики (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 155); // Не обтяжений переживаннями, роздумами (про настрій, самопочуття). Чи згадаєш ти в нових краях Поржавілий і старосвітський дах, Де огнище твоє колись палало? І чи промовиш з почуттям легким: Там цілиною йдуть леміш і рало (Микола Зеров, Вибр., 1966, 27). ♦ Легкий на слово — який любить багато говорити; говіркий. Легкий на слово, веселий, він любить, зібравши гурт цікавих, брехонути їм з свого вояцького ж минулого що-небудь приголомшливе, розгонисто-неймовірне (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 131). 5. Не дуже сильний, ледве помітний, незначний (силою, розмірами, ступенем вияву). Бурлаки почули легкий шелест в оситнягу недалеко од багаття: щось ішло і прямувало до їх (Нечуй-Левицький, II, 1956, 216); Легкий вітер доносить з луків запах свіжого сіна (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 95); Он, бач, на сосні затаїлась білка. Он слід легкий: то перебіг русак! (Максим Рильський, III, 1961, 207); Вона ні сердилася, ні дивувалася. Легка посмішка ледь-ледь світилася на її губах (Іван Сенченко, На Бат. горі, 1960, 23); // Несуворий (про покарання). Це був молодий дезертир.., що не раз сидів у тюрмі, відбуваючи мізерно легкі покарання за свої злочини (Олександр Довженко, I, 1958, 297); // Неміцний, неглибокий (про сон, дрімоту і т. ін.). Чув він крізь легкий сон, що якась дівчина співає тонким голосом пісню (Нечуй-Левицький, II, 1956, 169); // Незагрозливий, швидко, без ускладнень виліковний (про рану, хворобу і т. ін.). Дівчині обмито рану, що показалася зовсім легкою (Іван Франко, VI, 1951, 164); Нуля влучила в стегно, не зачепивши кістки. Поранення було легке (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 201); Людям з легкими катарами шлунка [мінеральна] вода помагає (Нечуй-Левицький, II, 1956, 394); Кожен кашель, навіть дуже легкий, викликав докори в необережності... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 329). 6. Не обтяжений великою кількістю знарядь, деталей і т. ін.; рухливий, маневрений (у 2 знач.). На легких і важких літаках стоять прилади і апарати, що дають можливість розв'язувати бойові завдання вдень і вночі (Радянська Україна, 11.VII 1961, 2); Полковник поставив легку охорону біля лісу (Іван Ле, Наливайко, 1957, 56); // З невеликою силою дії. Залежно від їх сили слонів і коней прийнято називати «легкими фігурами», а тури і ферзі — «важкими фігурами» (Перша книга шахіста, 1952, 46). ▲ Легка кавалерія див. кавалерія. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 461.

Ілюстрації

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Інститут суспільства}}}]] {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|'''<nowiki>{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=підрозділ}}
}}