Жир

Жир, -ру, м. 1) Жиръ. То з жиру дуріють; собаки з жиру казяться. Ном. № 10800. 2) Кормъ, пропитаніе, добыча (у дикихъ звѣрей). Качки полетіли на жири. 3) Орѣшки изъ дерева букъ. Каменец. у. 4) Трефовая масть (въ картахъ). К. С. 1887. VI. 463. Ум. Жирок.

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 530.

ЖИР 1, у, чол. Масляниста, нерозчинна у воді речовина, що входять до складу організму людини, тварини й рослини. На салогоні багато діла: той овець ріже, той білує, той жир обдира і кида у здоровенний казан (Панас Мирний, I, 1954, 48); Добре засмажені зайці, підпливши жиром, лежали на фарфоровому блюді (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 181); Помічено, що при недостатньому надходженні жиру організм менш стійкий проти інфекцій, холоду та інших зовнішніх несприятливих умов (Колгоспник України, 5, 1958, 15); * У порівняннях. Справа Циклопа з Орфеєм розійшлася, як заячий жир, і ніхто нікому нічого не доказав (Леся Українка, V, 1956, 111).

▲ Риб'ячий жир — добутий з печінки риб жир, який уживається як ліки, а також у техніці. Значна кількість вітаміну A є у вершковому маслі, в риб'ячому жирі, яєчному жовтку, печінці (Анатомія і фізіологія людини, 8 кл., 1957, 127).

♦ З жиру — від забезпеченого, пересиченого життя; з розкошів. — Ах, Любов Прохорівно! Навіщо так картати молоді почуття? Тобі пожартувати з жиру закортіло (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 94); Нагулювати (нагуляти, набувати, набути) жир — поправлятися, товстіти. Як напровесні випустиш свиноту з подвір'я, то вона без догляду аж до глибокого снігу нагулює жир (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 76); Очі позапливали (запли́лі) жиром — про маленькі очі на гладкому обличчі. Пузанок оглянув збори заплилими жиром очима (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 26); Позбувати (позбути) жир (жиру) — худнути. [Храпко:] Їй-богу, пострижу [Дуню]! Хай лиш там свого жиру позбуде (Панас Мирний, V, 1955, 176); Розпливатися (розпливтися) від жиру — бути дуже товстим. Вона не була б поганою, коли б не розпливалася від отого жиру, що в молодому свіжому організмі видавався як дегенерація (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 194).

Ілюстрації