Ґальонка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:47, 31 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ґальонка, -ки, ж. Головной уборъ дѣвушекъ изъ полосы позумента. Убереться до церкви, надіне на голову ґальонку, заквічається. О. 1862. VIII. 16.