Обговорення:Ціль

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 235.

ЦІЛЬ, і, жін.

1. Предмет, істота або місце, куди спрямовують постріл, кидок, удар і т. ін. Несхибно у ціль я улучив, недовго Лук цей натягував я (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 363); Він на диво спокійно вибирав ціль, ловив її на мушку і тільки тоді стріляв (Петро Панч, В дорозі, 1959, 60); Він знав — це летить чирок, маленька, дуже зграбна і красива качечка, хороша ціль для кожного мисливця (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 78); Міни вже рвалися далі й трохи праворуч, бо німець бив не по якійсь конкретній цілі, а взагалі по І І всій площі (Василь Кучер, Голод, 1961, 171); — Бачиш, бачиш! — говорив він, не спускаючи з очей траншеї, — накрито! Ціль накрито! Чудесно! Молодці! (Олесь Гончар, I, 1954, 46); // Те саме, що мішень 1. Тир невеличкий, незручний. Звичайний довгий рівчак з високим насипом. Ціль — дошка з чорним паперовим колом, на якому розбіглася комашня цифр (Олесь Донченко, II, 1956, 211); Часто, коли його заставляли лізти по снігу поповзом чи бігати в атаку «короткими перебіжками», кидати гранату чи стріляти по цілі, він хоч і робив це сумлінно, проте в душі сміявся і сам із себе, і з інших (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 488).

♦ Брати ціль див. брати.

2. перен. Те, до чого прагнуть, чого намагаються досягти; мета. Вона від дитини була навчена дбати про свою зверхність; тепер же зробилось це головною її ціллю (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 90); У неї має відбутися невеличкий спектакль. На добродійні цілі... здається, на користь якогось приюту?.. (Леся Українка, III, 1952, 510); [Олеся:] Що то за життя — без цілі, без напрямку? Я не можу, Марфушо, так жить (Марко Кропивницький, II, 1958, 266); Ти знаєш ціль життя. Щасливий чоловік, Ти для життя живеш (Микола Зеров, Вибр., 1966, 393); Ми, більшовики, служимо цілі об'єднання людства (Олександр Довженко, III, 1960, 10); Гнат заглянув до справи, підкреслив щось у ній олівцем, підвів на Уласа гострі очі і поставив перше запитання: — Які цілі ти переслідував, коли писав про мене дописа в обласну газету (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 152).

♦ Мати ціль — те саме, що Мати на меті (метою) (див. мета). Непрохані гості грізно випитували Макара Івановича, звідки взяв він такі страшні брошури та яку ціль має тримати їх (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 161); Велику, бачте, ціль На оці Возний мав (Адам Міцкевич, Пан Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 35); Осягати (осягнути, осягти) [свою] ціль див. осягати; У цілях яких — для чого-небудь, з метою якоюсь. Великі досягнення радянської науки, в тому числі в освоєнні космосу, використовуються нами в мирних цілях, в ім'я щастя людей (Наука і життя, 10, 1962, 7).

ЦІЛЬ(для вправ) мішень; П. мета; мн. ЦІЛІ, наміри, фр. потреби <н. на іншу потребу>; п-к ЦІЛЬОВИЙ, (кредит) ек. спеціяльний.