Дієвий

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Дієвий, -а, -е. Дѣйствующій. Дієві особи, д. люде. Дѣйствующія лица въ сценическихъ произведеніяхъ. К. Бай. 5.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

"Словопедія"

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Дієви́й, а́, е́. Дѣйствующій. дієві особи, д. люде. Дѣйствующія лица въ сценическихъ произведеніяхъ. К. Бай. 5.

Культурологічний словник

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Дієви́й, -а́, -е́. Дѣйствующій. дієві особи, д. люде. Дѣйствующія лица въ сценическихъ произведеніяхъ

«Словники України on-line»

РУпедия Этимологический русскоязычный словарь

Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ

Іноземні словники

українська-англійська Словник

ЯНДЕКС словари

Словари и энциклопедии на Академике

Ілюстрації

дієвий — прикметник … Орфографічний словник української мови

дієвий — [д ійе/вией] м. (на) вому/ в ім, мн. в і … Орфоепічний словник української мови

рубідієвий — прикметник … Орфографічний словник української мови

мідієвий — а, е. Що стосується мідії, мідій; що утворюється мідіями. || Що займається розведенням мідій. || Що виготовляється з мідій … Український тлумачний словник

рубідієвий — а, е. Прикм. до рубідій … Український тлумачний словник

дійовий — а/, е/ і діє/вий, а, е. Здатний активно діяти; здатний робити вплив на що небудь. Дієві заходи. •• Дійова/ осо/ба а) учасник якої небудь події, справи; б) персонаж, герой драматичного твору … Український тлумачний словник

дієвість — вості, ж. Властивість за знач. дійовий, дієвий … Український тлумачний словник

дієво — Присл. до дійовий, дієвий … Український тлумачний словник

Вийёрбанн — Координаты: 45°46′00″ с. ш. 4°52′46″ в. д. / 45.766667° с. ш. 4.879444° в. д. … Википедия

дієприкметниковий — прикметник … Орфографічний словник української мови

Ілюстрації

Дієвий.jpeg