Рунка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Рунка, -ки, ж. Въ деревянной курительной трубкѣ: металлическій полый ци — линдрикъ, въ который вкладывается табакъ. Вас. 148.

Ру́нка — різновид колючої зброї, що являє собою фактично спис із двома додатковими бічними наконечниками, меншими, ніж центральний; також іноді іменується бойовими вилами.

Була найбільш популярна в Італії та Іспанії. Широко представлена ​​на зображеннях XV століття як зброя піхоти, проте, на думку В. Бехайма, вона значно древніша. На початку XVI століття набула популярності в лейб-гвардії, а з другої половини XVI століття стала використовуватися як парадна зброя. У збройових колекціях Відня і Мадрида зберігаються складні парадні рунки з позолоченими клинками й обтягнутими шовком держаками, а їхня конструкція дає змогу складати не тільки древко, а й бічні відростки клинка.

Бічні відростки в деяких випадках можуть являти собою заточені леза. Варіанти ж, у яких бічні відростки не є лезами, залежно від їхньої форми можуть вважаються різновидом бойових (або штурмових) вил, або спетумом, також відомим як Фріульський спис. Різниця між такими різновидами рунки, як спетум і бойові вила (або тризуб), полягає в тому, що в бойових вилах вістря бічних відростків дивляться вперед, в той час як у спетума вони дивляться трохи в сторони, або зовсім вигнуті назад, фактично являючи собою гаки.


Фото

Загальні відомості

Кутова Олена

Спеціальність

Група

Контакти

Електронна пошта

Skype

Chat with me

Web сторінка

Посилання на сторінку (власний сайт, соц. мережа, тощо)

Участь

Конференції

Олімпіади

Соціальні проекти

Благодійні акції

Університетські заходи

Громадська діяльність

Мої захоплення